шелестіти

1) (видавати, утворювати, викликати шелест), шарудіти, шурхати, шурхота[і]ти, шемра[і]ти, шерхати, шерхота[і]ти, шерехтіти, шамотіти, шушукати(ся), шамкотіти, шавкати, шавкотіти, шурч[ш]ати, шурстіти; шархати, шаркати, шорхати, шваркати, шваркоті[а]ти, шварґоті[а]ти, лопота[і]ти (про більш уривчасті звуки такого роду)
2) див. шептати I

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • шелестіти — ещу/, ести/ш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. || Рухаючись, працюючи, видавати шарудіння, шерех. || чим. Викликати шелест, приводячи щось у рух. || розм. Говорити щось пошепки. || розм. Тихо лунати (про слова) …   Український тлумачний словник

  • шелестіти — [шеилеис т’і/тие] леишчу/, сти/ш, стиемо/, стиете/; нак. сти/, с т і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • шелестіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зашелестіти — ещу/, ести/ш, док., без додатка і чим. Почати шелестіти …   Український тлумачний словник

  • пошелестіти — ещу/, ести/ш, док. 1) Шелестіти якийсь час. 2) розм. Почавши рухатися, створити шелест. 3) безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей) …   Український тлумачний словник

  • прошелестіти — ещу/, ести/ш, док. 1) неперех. Видати або викликати шелест, шурхіт. 2) неперех. Пробігти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шелестом. 3) перех. і неперех., перен. Стиха промовити; прошепотіти. || Стиха прозвучати, ледь почутися (про звуки). || безос …   Український тлумачний словник

  • шамати — I аю, аєш, недок., діал. Шелестіти. II аю, аєш, недок., діал. Налягати на весла …   Український тлумачний словник

  • шамкати — I аю, аєш, недок., розм. 1) Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. 2) рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти. II аю, аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом …   Український тлумачний словник

  • шамрати — а/ю, а/єш і шамри/ти, рю/, ри/ш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти …   Український тлумачний словник

  • шварготіти — очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Говорити швидко й нерозбірливо (перев. іноземною мовою). || Видавати гучні й часті звуки. 2) Шуміти, шелестіти, човгаючи по чому небудь …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.